Хмельницький нацiональний унiверситет 
 Стилістика української мови
Вступ
Програма навчання
Рекомендацiї
Оцiнювання
Глосарій
Лiтература

Тема 4.4. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК СТИЛІСТИЧНІ РЕСУРСИ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

1.Про обсяг фразеологічних одиниць.

2.Типи фразеологізмів за походженням та стилістичним забарвленням.

3.Функціонування фразеологізмів у літературно-художніх текстах.

3.1.Структурні та лексико-граматичні характеристики фразеологізмів у художніх текстах .

3.2.Стилістичний потенціал фразеологічних синонімів, антонімів у художньому тексті.

3.3.Прийоми трансформації фразеологізмів у художньому тексті.

3.3.1.Семантична та стилістична трансформація фразеологізмів при збереженні їх узуальної форми.

3.3.2.Структурна і структурно-семантична трансформація фразеологізмів у художньому тексті.

3.3.3.Подвійна актуалізація фразеологізмів.

3.3.3.Подвійна актуалізація фразеологізмів

Подвійна актуалізація – це стилістичний прийом, що полягає у навмисному створенні контекстуальних умов, при яких певне словосполучення сприймається і як фразеологізм із фразеологічним значенням, і як вільне сполучення слів, що реалізують вільні лексичні значення. Вільне сполучення слів є етимологічним прототипом фразеологізму (етимоном фразеологізму). При подвійній актуалізації відбувається оживлення, «реставрація» внутрішньої форми, образної основи фразеологізму. Відтак, подвійній актуалізації можуть підлягати фразеологізми, у яких внутрішня форма, що формує образну основу фразеологічного значення, збережена. Контекст – це фрагмент тексту, що є необхідним для сприйняття значення включеної у нього одиниці. З одного боку, контекстом подвійної актуалізації є фрагмент тексту, достатній для сприйняття факту подвійної актуалізації, він може являти собою речення або групу речень. З іншого боку, контекст подвійної актуалізації складається із фразеологічного контексту і контексту етимона фразеологізму. Фразеологічний контекст при подвійній актуалізації – це єдність фразеологізму і того елемента або елементів текстового фрагменту, які власне актуалізують фразеологічне значення – фразеологічних актуалізаторів. Відповідно, при подвійній актуалізації текстовий фрагмент містить і контекст етимона ФО, який складається із словосполучення, співзвучного фразеологізму, і актуалізаторів лексичного значення його компонентів – актуалізаторів етимона ФО. Етимон фразеологізму може бути представленим у фрагменті тексту експліцитно (наявне словосполучення-фразеологізм і словосполучення-етимон) або імпліцитно (наявне лише словосполучення-фразеологізм). Видається доцільним з’ясувати, які мовні засоби використовуються у функції актуалізаторів для реалізації подвійної актуалізації у фрагментах текстів.

І фразеологізм, і його етимон у певному фрагменті тексту використовуються кожен у своїй тематичній сфері, що «задається» значенням ФО та її етимона. Ці тематичні сфери на лексико-семантичному рівні корелюють із лексико-семантичними мікрополями (ЛСМП), що об’єднують у своєму складі лексико-семантичні варіанти, пов’язані одним відрізком дійсності і мають однакове або різне частиномовне вираження, вони можуть у межах поля належати до однієї тематичної групи, можуть перебувати у системних лексичних відносинах, у відносинах гіпо-гіперонімії, у асоціативно-семантичних відносинах. Ці відносини репрезентовані у текстових зв’язках фразеологізму або етимона ФО з лексемами, сполученнями лексем, які й виступають актуалізаторами фразеологічного значення і значення етимона ФО.

Проаналізуємо фрагмент тексту, у якому реалізований прийом подвійної актуалізації: – Бо ти молодий і бездухий, – сказала Антониха так само жорстко. –І хоч у школах учився, а голови в тебе нема. Іди спати, а я тебе замкну. Але голова на плечах у Григорія Комарницького була, недаремно вона склала пісню про комара, який оженився на мусі. І щоб переконатися в тому, дяк почіпав її – таки сиділа на плечах і ніде не ділася (Вал.Шевчук). У цьому фрагменті актуалізується узуальне значення фразеологізму «мати голову [на плечах]» (‘розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим’) завдяки актуалізатору «хоч у школах учився», а також актуалізується значення компонентів етимона ФО «голова на плечах [Григорія Комарницького] була», завдяки актуалізаторам «вона склала пісню», «дяк почіпав її», «таки сиділа на плечах», «ніде не ділася». Наведений приклад демонструє експліцитне використання у фрагменті тексту і фразеологізму, і його етимона. При імпліцитному використанні етимона подвійна актуалізація також відбувається завдяки використанню у фразеологічному контексті і контексті етимона ФО відповідних актуалізаторів. Саме імпліцитна подвійна актуалізація найактивніше представлена у художніх текстах, тому далі зосередимо увагу на її характеристиці. Зауважимо, що зовнішня форма фразеологізму, його семантика, експресивно-стилістичне забарвлення досить міцно закріплені у свідомості носіїв мови, тому часто для актуалізації фразеологічного значення потрібен мінімальний контекст, фразеологізм відчутно «сигналізує» про себе. У фрагментах текстів із подвійною актуалізацією основна увага приділяється використанню актуалізаторів етимона ФО, тому саме способи їх використання доцільно покласти в основу класифікації різновидів імпліцитної подвійної актуалізації. Аналіз текстових фрагментів, у яких реалізований прийом імпліцитної подвійної актуалізації, дозволив виявити типи актуалізаторів етимонів ФО, описані нижче.

1.Актуалізатор-гіпонім. У фрагменті тексту – Вважайте, Сідалковський, що Вам пощастило...Ви народилися в сорочці. – Так, посміхнувся Сідалковський, – з довгими рукавами і білосніжними манжетами (О.Чорногуз) подвійна актуалізація відбувається внаслідок використання у фразеологічному контексті лексеми «пощастило» (актуалізатор ФО), що актуалізує значення фразеологізму «народитися в сорочці» – ‘везучий, удачливий, щасливий’, а у контексті етимона ФО – використання лексем «з довгими рукавами», «білосніжними манжетами», що є гіпонімами до лексеми «сорочка» і актуалізують її пряме лексичне значення (актуалізатори етимона ФО).

2.Актуалізатор-гіперонім. У контексті з поезії В.Кравчука Кричала Бочка без упину:/ Захочу – море я поглину./ Для неї моря було мало,/ У бочкиклепки бракувало актуалізаторами фразеологізму «бракує клепки», зі значенням ‘хто-небудь розумово обмежений, ненормальний’ є сполучення лексем «захочу – море переплину», «для неї моря було мало», що свідчать про безглузді прагнення Бочки. Актуалізатором етимона ФО є лексема «бочка». Ця лексема – гіперонім до компонента етимона ФО «клепка». У бочки дійсно може бракувати клепки, це її деталь, таким чином словосполучення «клепки бракувало» сприймається у буквальному значенні. Водночас вираз «у бочки клепки бракувало» є своєрідною згорнутою експлікацією образної основи фразеологізму «бракує клепки», адже він є натяком на вихідне образне уявлення, ситуацію, що стала базою виникнення фразеологізму.

3.Семантико-асоціативний актуалізатор. Використання семантико-асоціативних актуалізаторів є найчастотнішим при реалізації прийому подвійної актуалізації. У фрагменті тексту Приречено глянув спочатку на двох засідателів, тоді на обох адвокатів, залу, набиту пенсіонерами, і тільки після цього перевів несміливий погляд на суддю, яка в цих справах, очевидно, з’їла зуби , бо зовсім не посміхалася (О.Чорногуз) реалізується фразеологізм «зуби з’їсти» (‘мати досвід’), але одночасно – і його етимон, завдяки актуалізатору «бо зовсім не посміхалася», який пов’язаний з етимоном асоціаціями причинності. У наступному фрагменті тексту, де актуалізується значення фразеологізму «лічити бучком ребра» (‘дуже сильно побити кого-небудь’), значення етимона ФО актуалізується завдяки уведенню у його контекст актуалізаторів «скільки», «скількох», також поєднаних із компонентом «лічити» семантико-асоціативним зв’язком: – А коли не заверну? – наївно запитав Григорій Комарницький. – Тоді полічу тобі бучком ребра, щоб звідати, скільки їх у тебе є, а скількох не стане, – так само загрозливо мовило пиляве одоробло (Вал.Шевчук).

4.Тематичний актуалізатор. У фрагменті тексту То все народ складний, з лемком треба пуд солі з’їсти, щоб напитися з однієї криниці (В.Земляк) представлений фразеологізм «пуд солі з’їсти» зі значенням ‘довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т.ін.’, значення етимона ФО актуалізується шляхом введення у його контекст лексеми «напитися», що належить до однієї тематичної групи з компонентом «з’їсти». У фрагменті тексту Сипав слова межи очі, мов полову, жбурлявїх на вас, горнув, витрушував (П.Загребельний) подвійна актуалізація виникає внаслідок актуалізації фразеологізму «сипав словами» з узуальним значенням – ‘говорити, не зупиняючись, швидко, багато’ і актуалізації значення компонентів етимона ФО, що виникає внаслідок використання у контексті етимона тематичних актуалізаторів «жбурляв», «горнув», «витрушував». Належність до однієї тематичної групи підкреслюється однорідністю актуалізаторів і предикативного компонента етимона ФО, при цьому ще одним актуалізатором виступає порівняння «мов полову [сипав]».

5.Актуалізатор-антонім. При подвійній актуалізації контекст етимона ФО може містити актуалізатор, що є антонімом до компонента етимона. Так, у фрагменті тексту Не беріть на себе так багато, щось залиште і людям (О.Чорногуз) представлений фразеологізм «брати на себе багато» зі значенням ‘діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо’. У контексті етимона ФО використано актуалізатор «залиште», який є антонімом до одного із компонентів етимона «беріть», що й дозволяє сприймати одночасно з фразеологічним пряме значення співзвучного із ФО словосполучення. Подібним чином реалізується подвійна актуалізація у фрагменті Він наляпає на тебе/ Стільки грязі й бруду,/ Що не здереш і не змиєш/ До Страшного суду (П.Глазовий), де актуалізується значення фразеологізму «ляпати гряззю» (‘несправедливо звинувачувати, ганьбити, бруднити і т. ін. кого-небудь’), а контекст етимона ФО підтримується актуалізаторами «не здереш», «не змиєш», що є антонімами до компонента «наляпає» у складі етимона ФО.

6.Актуалізатор-омонім. Лексема, що виступає в ролі такого актуалізатора, за формою збігається з компонентом фразеологізму, але значення має пряме, вільне, тому є омонімічною до десемантизованого компонента фразеологізму. У фрагменті тексту Отже – Занадтий. Подробиці у звіті. Додам лише, що він на гачку, і справа нашого резидента, щоб гачок, бува, не розігнувся (М.Меднікова) фразеологізм «бути на гачку» є дериватом фразеологізму «ловити на гачок» з узуальним значенням – ‘намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось’. Відповідно, дериват має значення ‘бути ошуканим, перехитреним, введеним в оману кимось’. Використання далі виразу «щоб гачок, бува, не розігнувся», у якому лексема «гачок» – омонім до відповідного компонента фразеологізму «бути на гачку», актуалізують і вільне лексичне значення компонентів етимона ФО. Актуалізатор-омонім «без калош» використано з метою подвійної актуалізації фразеологізму «сісти у калошу» у наступному фрагменті тексту: …І тепер оце мені чудно: і трест, і кооператив наш сів у калошу, а споживач без калош (Остап Вишня). Ще подібний приклад: …почувався так, наче пригрів гадюку за пазухою, й тепер гадюка, розігрівшись, стала кусати (О.Чорногуз.)

7.Дистрибутивний актуалізатор. При подвійній актуалізації контекст етимона ФО може містити лексему, що, реалізуючи лексико-синтаксичну сполучуваність одного з компонентів етимона, водночас виразно порушує усталену лексико-синтаксичну сполучуваність фразеологізму – у цьому випадку ми маємо справу з дистрибутивним актуалізатором. Такий актуалізатор є семантично одноплановою із компонентами етимона ФО лексемою. Зазначимо, що у цьому випадку зміна дистрибуції фразеологізму не приводить до семантичної його трансформації, у чому можна пересвідчитися, здійснивши підстановку фразеологічного значення у фразеологічний контекст. У поезії Г.Чубая «Притча про автопортрет» зустрічаємо фразеологізм «бити чолом» з узуальним значенням ‘просити кого-небудь про щось’, яке актуалізується завдяки використанню у фразеологічному контексті лексем «каючись», «молитесь»: Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник,/ але ж ви всі чолом б’єтев паркет,/ в своїх провинах каючись поспішно,/ і молитесь… на мій автопортрет! Але усталена лексико-синтаксична сполучуваність цього фразеологізму передбачає використання при ньому додатка із класу істот у давальному або орудному відмінку. В аналізованому фрагменті тексту ця сполучуваність порушена, оскільки додатком є назва неістоти у знахідному відмінку. Лексичне значення додатка «паркет» актуалізує пряме значення компонентів словосполучення «бити чолом»: ‘вдарятися чолом до паркету’.

Актуалізатори фразеологічного значення і значення етимона ФО, про які йшлося вище, являють собою зовнішні актуалізатори – вони розміщені за межами словосполучення, яке репрезентує у фрагменті тексту фразеологічне і вільне значення. Актуалізація значення етимона ФО може відбуватися і за допомогою внутрішніх актуалізаторів – шляхом змін у компонентному складі словосполучення, коли здійснюється поширення лексичного складу ФО. Зазвичай компонентні зміни у складі фразеологізму відносять до різновидів структурно-семантичної трансформації ФО. Але слід мати на увазі, що функції прийому поширення лексичного складу у ФО можуть бути різними. З одного боку, це конкретизація, інтенсифікація семантики фразеологізму, зміна її емоційних, оцінних, стилістичних конотацій, з боку іншого, як зазначає Бакіна М.О., «розширення меж стійкого сполучення означенням до субстантивного компонента фразеологізму може привести до оголення його образної або етимологічної структури» [Бакіна М.А,1983,с.219]. Саме притаманність певним типам поширення компонентного складу ФО функції розкриття прямого значення його компонентів є тим чинником, що дозволяє залучати їх до розряду подвійної актуалізації.

Актуалізатор-поширювач може мати форму означення субстантивного компонента словосполучення: Сльоза, увібравши голову вгостріплечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам(Петро Панч). Узуальне значення фразеологізму «увібрати голову в плечі» (‘знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо)’) у фразеологічному контексті не змінилося, однак означення «гострі», що є типовим для компонента «плечі» у його прямому значенні, виступає засобом актуалізації етимона ФО. Подібним чином здійснюється подвійна актуалізація у наступних фрагментах тексту: Занадтий випасав Тіну уважнимпоглядом (М.Меднікова) («пасти поглядом» – ‘дуже пильно, стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь’ ); Зося у відповідь клювала носом: сон звалював її з довгихніг (О.Чорногуз). Актуалізатор-поширювач може мати форму субстантива, залежного від предикативного компонента фразеологізму, як-от у фрагменті тексту – А що я мав робити? – він знову припав до пляшки, обливаючись коньяком і слізьми. – А тепер в приймальні всі шепочуться і сміються (Брати Капранови). Фразеологізм «обливатися слізьми» має значення ‘гірко, невтішно плакати’, введення до його складу компонента «коньяком» актуалізує лексичне значення компонента етимона ФО «обливаючись», оскільки між лексемами «обливатися» і «коньяк» існує семантично-асоціативний зв’язок.

Подвійній актуалізації можуть підлягати не тільки узуальні за формою і значенням фразеологізми, але й фразеологізми, трансформовані семантично або структурно-семантично. Так, лексична заміна, здійснена в узуальній фразеологічній одиниці «і вухом не повести», спричинила виникнення фразеологізму «і ногою не повести» у наступному фрагменті тексту: – А куди це так бокує, навіть не поздоровкавшись, хвалений голова? – Я ж вам махнув рукою, а ви не повели й ногою(М.Стельмах). Узуальне фразеологічне значення (’зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь’) в оновленому фразеологізмі набуло додаткових експресивно-стилістичних конотацій комічного плану. Водночас у цьому реченні трансформований фразеологізм піддається подвійній актуалізації, завдяки наявності актуалізаторів етимона оновленої ФО, що пов’язані з компонентами етимона належністю до одних тематичних груп («махнув» – «не повели», «рукою» – «ногою»). У наведеному нижче уривку з поезії І.Драча фразеологізм «мати на оці» (‘виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь’) внаслідок поширення заперечною часткою «не» набуває значення протилежного, але це протилежне значення співіснує зі значенням етимона ФО, що досягається приєднанням до компонента «в оці» однорідних лексем, які є актуалізаторами-поширювачами – «в серці», «в печінці», вони підтримують контекст етимона ФО: Бо там, аж на тому березі,/ Бо там, аж на тому боці,/ Живе кума його Текля/ І діда не має ні в оці,/ Не те що в своєму серці,/ А навіть і не в печінці,/ Як би ото вже годилося/ Вічній сварливій жінці (І.Драч).

У фрагменті тексту Безробітньо лежачи на дні, як підводний човен у степах України, Занадтий пережив московську революцію дев’яностих… (М.Меднікова) фразеологізм «лежати на дні» є результатом контамінації фразеологізмів «лежати на дні» (зі значенням ‘нічого не робити, не перетруджуватися; ледарювати’) і фразеологізму «піти на дно» (зі значенням ‘зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення’). Значення контамінованого фразеологізму – ‘нічого не робити, ледарювати через поразку, невдачу в чому-небудь’ Це значення актуалізується внаслідок сполучення фразеологізму з обставиною «безробітньо». Водночас порівняння «як підводний човен», у якому використана лексема «човен», що є тематичним актуалізатором етимона ФО «лежачи на дні», сприяє актуалізації значення етимона. Комічний ефект, який супроводжує подвійну актуалізацію, посилюється залученням до порівняння обставини місця «у степах України», що заперечує семантику об’єкта порівняння «підводний човен» та ще й одночасно є літературною цитатою – назвою п’єси О.Корнійчука «В степах України».

Отже, подвійна актуалізація у фрагментах тексту може здійснюватися шляхом використання низки актуалізаторів різного типу. Класифікацію різновидів подвійної актуалізації доцільно здійснювати, обираючи за критерій тип актуалізатора етимона ФО. Семантика фразеологізму при подвійній актуалізації не зазнає трансформації – вона зіставляється із семантикою компонентів вільного словосполучення, на основі якого побудований фразеологізм. Подвійній актуалізації можуть підлягати не тільки ФО, що не зазнають у фрагменті тексту структурних перетворень, один із різновидів реалізації цього прийому – особливий тип поширення компонентного складу ФО. Водночас подвійній актуалізації можуть підлягати фразеологізми, що використовуються у фрагменті тексту зі зміненою семантикою чи зміненою семантикою і структурою.

Фразеологізми в узуальній формі, у формі трансформованій, фразеологізми, вжиті із застосуванням подвійної актуалізації, використовуються у літературно-художніх текстах у таких випадках: при творенні мовленнєвого портрета персонажа; у авторському мовленні – як засіб характеристики явищ, подій, предметів, осіб; як композиційний засіб – виступаючи заголовками творів, частин творів, епіграфами; як засіб творення інтертекстуальності (особливо при використанні цитат, крилатих виразів); як засіб творення різних видів забарвлення (комічного, ліричного, романтично-піднесеного тощо); як засіб сюжетотворення (коли фразеологізм виступає своєрідним сюжетним центром твору або його частини) тощо. Набір прийомів трансформації фразеологізмів, домінування певних із них характеризують ідіостиль того чи іншого письменника.

Література

Авксентьєв Л.Г. Сучасна українськам мова. Фразеологія: [Навч.посібник для філол.фак.ун-тів], - 2-ге вид., допов.і перерб. / Л.Г.Авксентьєв – Х: Вища шк. Вид-во при ХДУ, 1988. – 134 с.

Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф.Алефіренко. – Х: Вища шк. при ХДУ, 1987. – 134 с.

Бакина М.А. Общеязыковая Фразеология как выразительное сретство современной поэзии / Е.А.Некрасова, М.А.Бакина. – Языковые процессы в современой русской поэзии. – М.:Наука, 1982. – С.189-310.

Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В.М.Білоноженко, І.С.Гнатюк. – К.:Наук.думка, 1989. – 156 с.

Братусь М. Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко / М.Братусь // Культура слова. – 2010. -№72. – С.60-66.

Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В.В.Виноградов // Избр.тр.: Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977. – С.140-161.

Доленко М.Т. Материалы для словаря диалектных фразеологизмов Подолья / М.Т.Доленко // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. Навои. – Самарканд, 1975. – Вып. 272. – С.131-61.

Елисеева О.В. Семантико-прагматическая эволюция фразеологических единиц в прозаическом дискурсе / О.В.Елисеева // Фразеология в тексте и текст во фразеологизме. Четвертые Жуковские чтения. Материалы Международного научного симпозиума 4-6 мая 2009 года. – Великий Новгород, 2009. – С.45-47.

Калашник В.С. Словник фразеологічних антонімів української мови / В.С.Калашник, Ж.В.Колоїз. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.

Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови / А.П.Коваль. – К.: Вища шк., 1978. – 375 с.

Колоїз Ж.В. Контамінація як різновид фраземної деривації / Ж.В.Колоїз // Вісник Харківського ун-ту: Серія: Філологія. – Харків, 2000. – №491. – С.328-333.

Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація: Монографія / Ж.В.Колоїз. – Київ: Акцент, 2007. – 310 с.

Коломієць М.П. Словник фразеологічних синонімів / М.П.Коломієць, Є.С.Регушевський. – К.: Рад.шк., 1988. – 200 с.

Копыленко М. М. Очерки по общей фразеологии: Проблемы, методы, опыты / М.М.Копыленко, З.Д.Попова. – Воронеж, 1978. – 192 с.

Крюкова Н.А. Распространение компонентного состава фразеологических единств и фразеологических сращений в русском языке/ Н.А.Крюкова // Проблемы фразеологической семантики. Материалы Международной научной конференции. – Кострома, 18-20 марта, 2004. – С.80-84.

Ларин Б.А. Очерки по фразеологии (о систематизации и методах исследования фразеологических материалов) / Б.А.Ларин // История русского языка и общее языкознание. – М.:Просвещение, 1977. – С.125-149.

Лисенко П.С. Словник поліських говорів / П.С.Лисенко. – К.: Наук. думка, 1974. – 260 с.

Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо / Ф.П.Медведєв. – Х.: Вища шк.., 1977. – 232с.

Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка / А.И.Молотков. – Л.:Наука, 1977. – 283с.

Москвин В.П. Стилистика русского языка. Теоретический курс/ В.П.Москвин. – М.: Феникс, 2006. – 640 с.

Неровня Н.М. Фразеологізм, його синоніми і варіанти // Культура слова / Н.М.Неровня. – К.:Наукова думка ,1985. – Вип.28. – С.45-47

Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок (у 2-ох частинах) / М.Й.Онишкевич. – К.:Наук. думка, 1984. – (495 с. + 517 с.).

Панасенко А. Склад і функціонування порівняльних фразеологізмів. / А.Панасенко // Урок української. – 2005. – №5/6. – С.25–26.

Папіш В.А. Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 рр. ХХ ст.): автореферат дис. …канд. філол. наук: 10.02.01 – українська мова / В.А.Папіш. – Ужгород, 2004. – 21 с.

Попович А.С. Мовностилістичні особливості української сатирично-гумористичної прози: Монографія / А.С.Попович. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2008. – 172 с.

Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови / Л.Г.Скрипник. – К.: Наук, думка, 1973. – 280 с.

СФУМ Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М.Білоноженко та ін.. – К.: Наук.думка, 2008. – 1104 с.

Степанов Ю.С.,2003

Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты В.Н.Телия. – М: Языки рус. культуры, 1996. – 286 с.

Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – 2-е вид., випр. і доповн. / А.О.Ткаченко. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – 448 с.

Ужченко В.Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології: Дис.... д-ра філол. Наук / В.Д.Ужченко. – Луганськ, 1994. – 453 с.

Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови: Навч.посіб. / В.Д.Ужченко, Д.В.Ужченко – К.: Знання, 2007. – 494с.

Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В.А.Чабаненко. – Запоріжжя, 2001. – 201 с.

Шадрин Н.Л., Нарушение дистрибуции фразеологизмов в художественном тексте / Л.Н.Шадрин // Фразеологизм в тексте и текст во фразеологизме (Четвертые Жуковские чтения): Материалы Международного научного симпозиума. 4-6 мая 2009 г. – Великий Новгород, 2009. – С.29-33

Шанский Н.М. Фразеология современного руського языка, - 3-е изд., испр. и доп. / Н.М.Шанский – М.:Высш.шк., 1985. – 160 с.

Питання для самопідготовки:

1.Дайте загальну характеристику явища «подвійна актуалізація фразеологізмів».

2.Схарактеризуйте типи актуалізаторів при подвійній актуалізації фразеологізмів.

© Хмельницький нацiональний унiверситет
29016 Україна м.Хмельницький вул.Iнститутська 11